високопробний
ВИСОКОПРО́БНИЙ, а, е.
Який має високу (72-гу і вищу) пробу (про золото, срібло).
Греки розплавлювали метал, а він [золотар] тільки сковував та дрібнесенькими гвіздками зчіплював докупи. Але золото давав добре, високопробне (Б. Лепкий);
Назва “червінець” походить від кольору високопробного золота, яке мало назву “червоне золото” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високопробний — високопро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- високопробний — -а, -е. Який характеризується, має високу пробу. Великий тлумачний словник сучасної мови