1. Словник української мови у 20 томах

високородіє

ВИСОКОРО́ДІЄ, я, с., у сполуч. із займ. ваше, його, її, їх, іст.

У дореволюційній Росії – титулування чиновників (статських радників) і їхніх дружин при звертанні до них або в розмові про них.

– Та найлучче, – казав далі Зінько, – прошу, ваше високородіє, – зробіть слідство. Нехай .. вся громада скаже, чи воно тому правда, що про мене написано (Б. Грінченко);

– Ваше високородіє! – підносячи в цей мент на витягнутих руках, як дитину, пачки прокламацій, сказав високий рудий поліцай (В. Винниченко);

До Чигирина прибули його превосходительство пан київський губернатор та його високородіє член губернського присутствія (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високородіє — високоро́діє іменник середнього роду у дореволюційній Росії – титулування статських радників та їхніх дружин арх. Орфографічний словник української мови
  2. високородіє — -я, с., іст., у сполуч. із займ. ваше, його, її, їх. Титулування чиновників (статських радників) та їхніх дружин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високородіє — ВИСОКОРО́ДІЄ, я, с., дорев., у сполуч. із займ. ваше, його, її, їх. Титулування чиновників (статських радників) і їх дружин. Словник української мови в 11 томах