високорозумний

ВИСОКОРОЗУ́МНИЙ, а, е.

Те саме, що великорозу́мний.

Український гетьман І. Мазепа в історичних розвідках характеризується як людина інтелігентна та високорозумна (із журн.);

Багато високорозумних філософів, не маючи істини, думають, що мають, і не намагаються пізнати істину, яка тільки від Христа походить (з рел.-церк. літ.);

– Я хочу сказати, сер, що я вважав вирішення президії [Королівського медичного товариства] високорозумним і високодостойним (Ю. Смолич).