високосортний

ВИСОКОСО́РТНИЙ, а, е.

Високого, найвищого сорту.

Зараз ось він [Мина] розкошує серед моря виведених селекціонерами високосортних сильних пшениць (О. Гончар);

На Поділлі та Волині існували величезні легкодоступні поклади високосортного кременю, із якого виготовляли знаряддя, що не поступалося за своїми технологічними якостями виробам із бронзи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високосортний — високосо́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високосортний — -а, -е. Високого, вищого ґатунку; високоякісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високосортний — Високоякісний Словник чужослів Павло Штепа
  4. високосортний — див. добротний Словник синонімів Вусика