високостовбурний

ВИСОКОСТО́ВБУРНИЙ, а, е.

Який має високий стовбур (про дерева, кущі).

Хрест-навхрест обіймаються партизани, бо хто знає, яким буде цей тиждень, і зникають за розімлілими високостовбурними дубами (М. Стельмах);

Античний автор Лукан залишив нам безцінний опис високостовбурних непрохідних лісів Середземноморського узбережжя поблизу Марселя (із журн.).