висотаний

ВИ́СОТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́сотати.

Коли батько і син, вкрай висотані денною працею, поверталися ввечері додому.., то вони не могли навіть вогню розпалити в жаровні, щоб зігріти свою юшку (Ю. Логвин);

На сухій, потрісканій землі лежало висотане життям легке тіло (Микита Чернявський).