вистежуваний
ВИСТЕ́ЖУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до висте́жувати.
Слід було пережити цей страх: бути вистежуваним, провокованим (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистежуваний — висте́жуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови