вистелятися

ВИСТЕЛЯ́ТИСЯ, я́ється, рідко ВИСТЕ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СТЕЛИТИСЯ, иться, док.

1. Стелячись, укривати собою поверхню чого-небудь.

Там, далеко, все, як і тут, гуркоче, рухається вперед, все, як і тут, охмарене зараз червоно-бурим димом, що вистеляється повільними хвилями на довколишні словацькі нивки (О. Гончар);

У пітьмі вистелився Дністер із частими закрутнями і схожими на байдаки островами (Р. Андріяшик).

2. Пас. до вистеля́ти.

Спід кошеля [саней] вистеляється оленячими шкурами (В. Гжицький).