вистраждати

ВИ́СТРАЖДАТИ, аю, аєш, док.

1. Зазнати великих страждань.

Занадто багато вистраждали вони обоє, щоб зрозуміти одне одного й допомогти (Б. Антоненко-Давидович);

Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських (С. Скляренко);

Мій народ вистраждав стільки, що мав би давно окупити всі свої гріхи, а кінця його стражданню не видно (Ю. Мушкетик).

2. що. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань.

Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Гончаренко);

– Не можу я спокійно дивитися на те, як гине в неволі все, що вистраждав народ впродовж тяжких століть, що, власне, є його єством, душею (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистраждати — ви́страждати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистраждати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Зазнати великих страждань. 2》 перех. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистраждати — ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Словник синонімів української мови
  4. вистраждати — ВИ́СТРАЖДАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Зазнати великих страждань. Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських (Скл., Святослав, 1959, 363). 2. перех. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань. Словник української мови в 11 томах