вистриб
ВИ́СТРИБ, у, ч., рідко.
Енергійний, жвавий стрибок.
Він тримав за руку хлопчика і в такт вистрибам свого синка пустотливо підстрибував і сам (Олесь Досвітній);
Ну, тут уже такий іде вистриб, що Бровко починає й собі стрибати (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me