1. Словник української мови у 20 томах

вистукування

ВИСТУ́КУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією.

Продовжувався .. танець без музики, під глухі удари, під вистукування каблуків (Ю. Винничук);

Почуття ритму в учнів перевіряється вистукуванням нескладних ритмічних малюнків (з навч. літ.);

Через наушники [навушники] він вслухався до вистукування ключа (Д. Бедзик);

Вистукування (перкусія) застосовується для дослідження багатьох органів і систем, але найбільше значення воно має при обстеженні органів дихання (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистукування — висту́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вистукування — -я, с. Дія за знач. вистукувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистукування — ВИСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Через наушники він [радист] вслухався до вистукування ключа (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 234). Словник української мови в 11 томах