виступці
ВИ́СТУПЦІ, ів, мн. (одн. ви́ступець, пця, ч.), розм.
Хатні туфлі.
А одежа яка: .. шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані (О. Стороженко);
Я підвелась і наділа виступці (М. Хвильовий);
По підлозі зашаркав хтось виступцями (П. Панч).
◇ (1) На ви́ступці, ірон. – геть.
[Секлита:] Вчили вас, та мало: прийдеться ще доучувати! [Явдокія Пилипівна:] Не вашого, сестро, розуму діло! [Проня (до матері):] Та попросіть її на виступці! (М. Старицький);
– Ну, а тепер – з хати на виступці! – весело загомоніла вона, – незабаром батько з матір'ю буде (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виступці — -ів, мн. (одн. виступець, -пця, ч.), розм. Хатні туфлі. На виступці ірон. — іди геть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виступці — див. капці Словник синонімів Вусика
- виступці — ВИ́СТУПЦІ, ів, мн. (одн. ви́ступець, пця, ч.), розм. Хатні туфлі. А одежа яка: ..шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані (Стор., І, 1957, 188); По підлозі зашаркав хтось виступцями (Панч, Синів.., 1959, 101). ◊ На ви́ступці, ірон. — іди (ідіть) геть. Словник української мови в 11 томах
- виступці — Ви́ступці нар. = виступцем. Словник української мови Грінченка