висякувати

ВИСЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЯКАТИ, аю, аєш, док., що.

Сякаючи, очищати ніс.

Старший питає мене: – Як себе кличеш? – Я сказав йому своє ім'я й заходився висякувати ніс (І. Білик);

[Марина:] Та висякай-бо, капосна личино, носа!.. А гидкий, а замазура!.. (М. Кропивницький);

Тарновський вийняв хустку і смачно, з шумом висякав свого великого важкого носа (Василь Шевчук).