висідання
ВИСІДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. висіда́ти.
На станції, назви якої він уже не пригадував, йому разом з усім загалом пасажирів довелось зробити чергове висідання з вантажного поїзда (В. Підмогильний);
Потім були ті довжелезні години в автобусі, часті зупинки по всій Подільській височині, висідання і підсідання всіляких сільських тіток (Ю. Андрухович);
Після висідання з автобуса переходьте дамбу і піднімайтеся дорогою вгору до містка, а далі – уподобаними вами стежками (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me