висілковий

ВИСІЛКО́ВИЙ, а, е.

Стос. до висілка.

Я спинився зачарований, бо то був не наш буденний, висілковий майдан, а – новий, незнаний світ (Б. Антоненко-Давидович);

Хутір геть обезлюднів – Марію син на лікування забрав, Северин сам подався до санаторію, сім'я Половців перебралася у висілковий барак (Є. Пашковський);

// Який мешкає у висілку.

Він [Климко] рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько .. засиджувалося шкільне хлоп'яче товариство – бідові непосидющі висілкові хлоп'яки (Григір Тютюнник).