витлівати
ВИТЛІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТЛІТИ, іє, док.
Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох.
Форма [загиблих офіцерів] витліла, по кишенях розтикали злоті, марки, німецькі газети, всякий побутовий дріб'язок (Є. Пашковський);
Стовбур дерева витлів;
* Образно. Опущені Маріїні плечі, схилена голова й очі, в яких витліли рештки надії, говорили мовчки (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витлівати — витліва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- витлівати — -ає, недок., витліти, -іє, док. Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витлівати — ВИТЛІВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ТЛІТИ, іє, док. Тліючи, згнивати зовсім, перетворюватися на порох. Словник української мови в 11 томах