витолочення
ВИ́ТОЛОЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́толочити.
Наїзд було здійснено перед початком жнив. Наслідком його стало витолочення запряженими у вози кіньми всього незібраного врожаю жита, пшениці, ячменю, вівса, проса, гречки та ін. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me