1. Словник української мови у 20 томах

витоп

ВИ́ТОП, у, ч.

1. Те саме, що вито́плювання.

Поступово камінь почав поступатися перед виробами із заліза, мистецтво витопу якого поширилося з гір Вірменії у XIV ст. до н. е. (з наук.-попул. літ.).

2. Те, що витоплене.

Пломеняться печі В витопах руди (П. Усенко);

І ввижаються [синові] великі рукавиці сталеварів, витопів багряні бліки [полиски], синюваті окуляри (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витоп — ви́топ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. витоп — -у, ч. 1》 Те саме, що витоплювання. 2》 Те, що витоплено; витоплений метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витоп — ВИ́ТОП, у, ч. 1. Те саме, що вито́плювання. Прославлений Донбас дає рекордні цифри видобутку вугілля, витопу чавуну і сталі (Тич., III, 1957, 290). 2. Те, що витоплено; витоплений метал. Пломеняться печі В витопах руди (Ус., На.. Словник української мови в 11 томах