1. Словник української мови у 20 томах

виторопити

ВИ́ТОРОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́тороплять; док., що, розм.

Широко розплющити очі від здивування, несподіванки і т. ін.; витріщити.

– Отуди к лихій годині! – виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Панас Мирний);

Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: – То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторопити — ви́торопити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виторопити — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
  3. виторопити — ВИ́ТОРОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́тороплять; док., перех., розм. Широко розкрити очі від здивування, несподіванки і т. ін. — Отуди к лихій годині!... Словник української мови в 11 томах