1. Словник української мови у 20 томах

виторохтіти

ВИ́ТОРОХТІТИ, хчу, хтиш, док., розм.

1. Проторохтіти, створюючи шум протягом певного часу.

Виторохтіла миша всю ніч (Сл. Гр.).

2. перен., що. Добитися чого-небудь настирливою розмовою.

– Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось-таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторохтіти — ви́торохтіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виторохтіти — ВИ́ТОРОХТІТИ, хчу, хтиш, док., розм. 1. неперех. Торохтіти, робити шум протягом певного часу. Виторохтіла миша всю ніч (Сл. Гр.). 2. перен., перех. Домогтися чого-небудь настирливою розмовою. — Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось-таки та виторохтять (Н.-Лев., III, 1956, 52). Словник української мови в 11 томах
  3. виторохтіти — Ви́торохтіти, -хчу, -тиш гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у. Словник української мови Грінченка