виторочування

ВИТОРО́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виторо́чувати.

Технологія виготовлення аплікації з торочок: нарізування тканини на смужки, виторочування ниток (із половини ширини смужки), приєднання смужок з торочками до основи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторочування — -я, с. Дія за знач. виторочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови