виточка
ВИ́ТОЧКА, и, ж.
1. крав. Зашита з вивороту невелика складка на одязі.
Учні здійснювали розрахунок і побудову нагрудної виточки і виточки на випуклість лопаток (з навч. літ.).
2. спец. Заглибина на якій-небудь деталі.
У середній частині поршня двигуна є кільцева виточка, призначена для рівномірного розподілу масла по поверхні дзеркала циліндра (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виточка — ви́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виточка — -и, ж. 1》 крав.Зашита з вивороту невелика складочка на одязі. 2》 спец. Заглибина на якій-небудь деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виточка — ВИ́СІВКИ (залишки після просіювання чого-небудь), ВИ́ТОЧКИ, ВІ́ДСІВКИ. Щоб дістати з клінкеру порошок, що зветься цементом, треба його змолоти так, щоб на ситі.. залишалося не більше п'ятнадцяти процентів висівок (П. Інгульський). Словник синонімів української мови
- виточка — ВИ́ТОЧКА, и, ж. 1. крав. Зашита з вивороту невелика складочка на одязі. 2. спец. Заглибина на якій-небудь деталі. Словник української мови в 11 томах