витравлювач

ВИТРА́ВЛЮВАЧ, а, ч., спец.

Хімічна речовина, препарат, за допомогою яких витравлюють (див. витра́влювати¹ 2, 4) що-небудь.

Оброблення (різання або полірування) напівпровідників та деяких металів виконується без контакту виробу з інструментом у тонкому контрольованому шарі витравлювача, завдяки чому підвищується точність виконуваних операцій (з наук.-техн. літ.);

Витравлювач використовують при виготовленні верстатів для бездефектного різання кристалів, хіміко-механічного полірування пластин, як матеріал у стоматології (з газ.).