витрачення

ВИ́ТРАЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́тратити.

За головний критерій узято призначення продукції, оскільки це визначає доцільність витрачення енергії та ступінь забезпечення зернового ринку (із журн.);

Завдяки бюджету фінансова діяльність органів управління набуває цілком визначеної в законодавчому і нормативному плані основи щодо залучення і витрачення грошових коштів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрачення — ви́трачення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. витрачення — -я, с. Дія за знач. витрачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрачення — ВИ́ТРАЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́тратити. Словник української мови в 11 томах