витриманий
ВИ́ТРИМАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́тримати 6, 7.
Ви он кажете, що в моїй “Одержимій” епічний тон не витриманий, що навіть і вона лірична (Леся Українка);
Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі (О. Іваненко);
Самий обрис площі й розташування на ній шестикутних призматичних будівель також витримані у формі шестикутника (Ю. Смолич);
У народному дусі витримані М. Лисенком фантастичні танці в опері “Утоплена” (з наук. літ.);
// ви́тримано, безос. пред.
У народному стилі витримано також гостроверхі стіни споруди (з наук.-попул. літ.);
Вино витримано не менше одного року (з газ.).
2. у знач. прикм. Який відповідає певним канонам, традиціям і т. ін.
Бал-маскарад – це благодійність, спілкування, танці, бенкет і витриманий дрес-код (з Інтернету).
3. у знач. прикм. Який уміє володіти собою в будь-яких обставинах, відзначається стриманістю.
Шахай такий, як і всi. Але вiн витриманий неймовiрно. Вiн спокiйний з виду, як гiпнотизер, що тримає в себе ключi вiд душi цiлого вiйська (Ю. Яновський);
Як хотів і Короджій дізнатись про Ружену у лікаря! Але обоє вони були обачливі, витримані люди і говорили тільки про хворобу (С. Скляренко);
Чумаченко був спокійний і витриманий у бою (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- витриманий — ви́триманий 1 дієприкметник від: ви́тримати ви́триманий 2 прикметник послідовний; стриманий Орфографічний словник української мови
- витриманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до витримати 6), 7). 2》 прикм. Який не має відхилень від основних принципів; послідовний. 3》 прикм. Який уміє володіти собою, відзначається стриманістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витриманий — ВИ́ТРИМАНИЙ (доведений до високої якості тривалим зберіганням у відповідних умовах), ВИ́ДЕРЖАНИЙ, ДОДЕ́РЖАНИЙ. Витримана наливка; Ординарні вина, віком більше 1 року, називають видержаними ординарними винами (з газети)... Словник синонімів української мови
- витриманий — Ви́триманий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- витриманий — ВИ́ТРИМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тримати 6, 7. Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах