1. Словник української мови у 20 томах

витриманість

ВИ́ТРИМАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ви́триманий.

М. Хвильовий мав довести свою “ідеологічну витриманість” перед лицем шалених політичних атак на нього (з наук. літ.);

Для орнаментів характерна стилістична витриманість, орієнтація на візантійський стиль (з навч. літ.);

– Оце добре! Оце справді штука! – палко вигукував він, забувши свою витриманість і поважність (З. Тулуб);

У кожному слові і поруху [порусі] хлопця була витриманість і глибоке почуття гідності – лікарської і людської (Ю. Щербак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витриманість — ви́триманість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. витриманість — [витриеман'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. витриманість — -ності, ж. Властивість за знач. витриманий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. витриманість — див. витримка Словник синонімів Вусика
  5. витриманість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
  6. витриманість — ВИ́ТРИМАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́триманий 2, 3. Наше завдання — оберігати твердість, витриманість, чистоту нашої партії (Ленін, 6, 1949, 447); — Оце добре! Оце справді штука! — палко вигукував він, забувши свою витриманість і поважність (Тулуб, Людолови, І, 1957, 299). Словник української мови в 11 томах