1. Словник української мови у 20 томах

витрощити

ВИ́ТРОЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що.

Виламати, перебити, знищити кого-, що-небудь (всіх, все або багатьох, багато).

Вони [фашисти] й тоді, як прийшли, зчинили таку стрілянину по курях, наче у висілку точився бій. Так де ж ті кури зараз, як їх витрощили до одної? (Григір Тютюнник);

– Маєш вудки? – Маю, звичайно. Але на річку нічого йти. Тут електровудочники витрощили все живе (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрощити — ви́трощити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрощити — -щу, -щиш, док., перех. Виламати, перебити, знищити, зруйнувати що-небудь (все, багато). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрощити — ВИ́ТРОЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Виламати, перебити, знищити, зруйнувати що-небудь (все, багато). Словник української мови в 11 томах
  4. витрощити — Ви́трощити, -щу, -щиш гл. Перетрощить. Словник української мови Грінченка