витрухлий

ВИ́ТРУХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ви́трухнути;

// у знач. прикм. Трухлий.

Феоген пошукав очима молотка, але на перекошеному одвірку чорніла сама дірка від витрухлого кілочка (Ю. Мушкетик);

* Образно. – Свіжа кров уливається у витрухлий світ, щоб замістити стару (Валерій Шевчук).