витуманювати

ВИТУМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ТУМАНИТИ, ню, ниш, док., що, діал.

Видурювати, виманювати.

Циганка витуманювала гроші у довірливих перехожих (з газ.);

Я не такий, як отой війт із глухого села, що витуманить у дурного п'ятку (Л. Мартович);

– Одну часть проп'є він сам, а три часті витуманять і вкрадуть у нього його добрі товариші (О. Кобилянська).