витупувати

ВИТУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Те саме, що ту́пати 2, 3.

Попід садочок ходив паночок, Черевичками витупуючи, Дрібними ключми [ключами] вибренькуючи (з народної пісні);

– Вiдданий Маг вже витупує пiд балконом фрейлен Лю, – вказав на їхнього однокласника Магнiя, котрий стояв бiля будинку (О. Гончар);

Він приклав руку до вуха, вслухався в гул із темряви, а ноги самі переступали, намацували стежку і швидше, швидше витупували – туди, на гул з ночі (В. Близнець).

2. що і без прям. дод. Рухатися у танці, тупаючи ногами.

Марія витанцьовує, витупує. Дрібно-дрібно снують ноженята (У. Самчук);

Флояра вифівкувала [вигравала], молоді ноги дужо витупували та вибивали танець (М. Олійник);

Довкола стрибала юрба танцюристів. Молодь розважалася. Шпарко витупували по камінні патинками й босими ногами (Валерій Шевчук).