витупцьовувати
ВИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТУПЦЮВАТИ, юю, юєш, док., що і без прям. дод., розм.
1. Іти або танцювати дрібними кроками.
За стіною Парася невпинно витупцьовувала модний чарльстон (Г. Епік);
Відтак, надибавши тверду місцинку в центрі, почала [дівчина] легко, граційно витупцьовувати густий перебір (Є. Доломан);
Солдати витанцьовували й витупцьовували в холоді (П. Загребельний).
2. тільки док. Багато пройти або багато часу пробути на ногах, переходячи з місця на місце.
Оце восени буде понад тридцять років, як людям пошту ношу. Ви ж тільки уявіть собі, скільки кілометрів витупцював я оцими ногами, га? (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витупцьовувати — витупцьо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- витупцьовувати — -ую, -уєш, недок., витупцювати, -юю, -юєш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Іти або танцювати дрібними кроками. 2》 тільки док. Багато пройти чи багато часу пробути на ногах, переходячи з місця на місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витупцьовувати — ВИТУПЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТУПЦЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех., розм. 1. Іти або танцювати дрібними кроками. За стіною Парася невпинно витупцьовувала модний чарльстон (Епік, Тв., 1958, 79). 2. тільки док. Словник української мови в 11 томах
- витупцьовувати — Витупцьовувати, -вую, -єш гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200. Словник української мови Грінченка