витягування

ВИТЯ́ГУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. витя́гувати 1–7 і витя́гуватися 1–3.

Сунуло площею різнобарвне воїнство, їхали машини з берлінськими реєстраційними знаками, козиряння, витягування в струнку, вистукування каблуків (П. Загребельний);

Наведено результати спостережень і промислових дослідів впливу гідростатичного тиску в свердловині під час спуску та витягування бурильних труб (з наук. літ.).

2. вет., мед. Те саме, що витяга́ння 2.

Або розпеченою голкою протикати щомісяця хворій суглоб, або витягування. Погодились на витягування. Хоч не різатимуть, не штрикатимуть, мов у тому пеклі, голками (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витягування — витя́гування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. витягування — -я, с. Дія за знач. витягувати 1-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витягування — ВИТЯ́ГУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витя́гувати 1-7. Витягування — не єдиний засіб кристалізувати полімери (Наука.., 7, 1960, 25). Словник української мови в 11 томах