1. Словник української мови у 20 томах

виучениця

ВИ́УЧЕНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до ви́ученик.

На чолі ксилографічної майстерні стає художниця С. Налепинська-Бойчук – виучениця петербурзьких, мюнхенських та паризьких студій (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виучениця — ви́учениця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виучениця — -і. Жін. до виученик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виучениця — ВИ́УЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до ви́ученик. Словник української мови в 11 томах