виучування

ВИУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виу́чувати.

Учені люди, що немало попрацювали над виучуванням старих мов, знаходять немало однакових слів .. задля виразу якого-небудь враження або думки (Панас Мирний);

Сей рух в Європі в недавні часи став демократичний, і тоді само [сам] по собі появився інтерес і до виучування масового життя і разом з тим до оборони його людського права (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виучування — виу́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виучування — -я, с. Дія за знач. виучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виучування — Виу́чування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виучування — ВИУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виу́чувати. Учені люди, що немало попрацювали над виучуванням старих мов, знаходять немало однакових слів.. задля виразу якого-небудь враження або думки (Мирний, V, 1955, 306). Словник української мови в 11 томах