вихвачення
ВИ́ХВАЧЕННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ви́хватити.
Вихвачення з історії окремих “вигідних” подій, укладання їх у струнку концепцію рано чи пізно мали зіграти злий жарт не тільки із істориками, але й із політиками (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихвачення — ви́хвачення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вихвачення — -я, с. Дія за знач. вихватити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихвачення — ВИ́ХВАЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хватити. Словник української мови в 11 томах