вихлебтувати

ВИХЛЕ́БТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЕБТАТИ, бчу, бчеш, док., що.

1. Хлебчучи, виїдати щось рідке або випивати (звичайно про собак, котів і т. ін.).

Собака вихлебтував воду з миски (з газ.);

Кіт вихлебтав молоко та аж замурчав від задоволення (з казки);

Іван почав питати, як їдять молоко чорти. А вони [сестра і дружина] сказали: – Хлебчуть, як пси. А як вихлебчуть половину, залазять у бочки (А. Калин).

2. розм. Випивати що-небудь або виїдати рідку страву (про людину).

[Лукія:] Доки дійдеш, геть воду вихлебчеш (М. Кропивницький);

Коли той [медовар] налив йому великого срібного ковша і подав, черевань вихлебтав мед трьома потужними ковтками (П. Загребельний);

Хутко вихлебтав циган повну миску борщу – наче його там і не було. Видно, дуже виголоднівся неборака... (І. Нижник).