вихнути
ВИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Однокр. до виха́ти.
Клава побігла слідом, вихнувши біля Андрія спідницею (І. Багряний);
Зовні Рубін в цю хвилину був схожий на молодого стригуна, що, прищуливши вуха, наготувався вихнути (І. Сенченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихнути — вихну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вихнути — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вихнути — ВИХНУ́ТИ див. виха́ти. Словник української мови в 11 томах