вихолоджувати
ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОЛОДИТИ, джу, диш, док.
1. що. Випускати звідки-небудь тепло, робити щось холодним.
[Старшина:] Ми до вас гуртом, щоб поодинці хати не вихолоджувати (М. Кропивницький);
Марія Миколаївна переступила поріг і зразу ж причинила за собою двері, щоб не вихолоджувати доччиного покою (В. Підмогильний);
Було парко: ніч не вихолоджувала землі (Валерій Шевчук);
– Сиди лишень вдома та не рипайся, бо вихолодиш хату... (І. Нечуй-Левицький).
2. кого, що, перен., розм. Зменшувати силу почуття, робити спокійнішим кого-небудь.
– Що мені до того – чи гаряча [пора], чи яка? Я вас вихолоджу, як не буде громади! (Панас Мирний);
Виповнилося марення всього його життя. Навіть братова прочуханка цупкими віжками по голій сідниці не вихолодила Тимну (І. Білик).
Значення в інших словниках
- вихолоджувати — вихоло́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вихолоджувати — -ую, -уєш, недок., вихолодити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Випускати звідки-небудь тепло, робити щось холодним. 2》 перен., розм. Зменшувати силу почуття; охолоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихолоджувати — ОХОЛО́ДЖУВАТИ (робити що-небудь холоднішим, холодним), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, СТУДИ́ТИ, ПРОХОЛО́ДЖУВАТИ, ПРОХОЛОДЖА́ТИ рідше; ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ВИСТУ́ДЖУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- вихолоджувати — Вихоло́джувати, -джую, -джуєш; ви́холодити, -лоджу, -лодиш; ви́холодь, -лодьмо, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вихолоджувати — ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОЛОДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Випускати звідки-небудь тепло, робити щось холодним. [Старшина:] Ми до вас гуртом, щоб поодинці хати не вихолоджувати (Кроп., II, 1958, 258). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
- вихолоджувати — Вихолоджувати, -джую, -єш сов. в. вихолодити, -джу, -диш, гл. Охлаждать, охладить, выстудить. Словник української мови Грінченка