вициганювати

ВИЦИГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЦИГАНИТИ, ню, ниш, док., що, розм.

Здобувати, настирливо просячи, вимагаючи; випрошувати.

Коли ви вже, Клавдію Миколайовичу, наберетесь скромності? .. Де це ви бачили, щоб людина сама собі посаду вициганювала? (О. Чорногуз);

– Отже ж і я вициганив горбом та кривим ротом карбованця! (І. Нечуй-Левицький);

Арсен оглянувся: Іваник уже присусідився до кашоварів і, вициганивши у них миску кулешу, сьорбав рідке гаряче вариво (В. Малик);

Прибіг додому малий та й показує те сало татові. Цілий табір збігся подивитися, як такому малому вдалося вициганити стільки сала (Ю. Винничук).