1. Словник української мови у 20 томах

виціджений

ВИ́ЦІДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́цідити.

– За ними, друзі, незліченні жертви і моря вицідженої крові наших ближніх (У. Самчук);

Пан Субота аж жахнувся, слухаючи сеї приятельської ради, вицідженої так спокійно (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виціджений — ви́ціджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виціджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вицідити. || виціджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виціджений — ВИ́ЦІДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́цідити. Пан Субота аж жахнувся, слухаючи сеї приятельської ради, вицідженої так спокійно (Фр., VIII, 1952, 55). Словник української мови в 11 томах