вичерпний

ВИЧЕ́РПНИЙ, а, е.

1. Який охоплює все в деталях, подробицях; усебічний, повний.

– Я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Ю. Шовкопляс);

Лектор уважно записує всі запитання і на кожне з них дає вичерпну відповідь (А. Шиян);

Порядок видачі і позбавлення сертифіката, термін його дії, а також вичерпний перелік видів житлово-комунальних послуг, які підлягають сертифікації, встановлює Кабінет Міністрів України (з мови документів).

2. Який можна вичерпати, витратити і т. ін.

Ресурсами ефективного функціонування держави є земля, вода, корисні копалини. Але всі вони, по-перше, вичерпні, по-друге, ефект їх використання теж обмежений (з наук. літ.);

Важливим є глобальний захист саме вичерпних ресурсів – ґрунтів та води (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичерпний — виче́рпний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вичерпний — [виечерпнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вичерпний — -а, -е. Який охоплює все в деталях, подробицях; всебічний, повний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вичерпний — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. вичерпний — Виче́рпний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вичерпний — ВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Який охоплює все в деталях, подробицях; всебічний, повний. Лектор уважно записує всі запитання і на кожне з них дає вичерпну відповідь (Шиян, Партиз. Словник української мови в 11 томах