1. Словник української мови у 20 томах

вичинювання

ВИЧИ́НЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вичи́нювати.

Важливе місце в стародавньому світі займало вичинювання шкур, виробництво папірусу в Єгипті та паперу в Китаї (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичинювання — вичи́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вичинювання — -я, с. Дія за знач. вичинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичинювання — ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  4. вичинювання — ВИЧИ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́нювати. Словник української мови в 11 томах