вичовгувати

ВИЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧОВГАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. що. Часто ходячи по чому-небудь або беручись руками за щось і т. ін., витирати, робити гладким.

Ось .. старе, вичовгане долонею топорище. Воно аж жовте, здається, вигризене. Це вичовгали його батькові руки, батькові мозолі (У. Самчук);

– Дмитре! – штовхнув у бік Чумака Голобля. – Глянь, як східці вичовгали (Ю. Збанацький);

Земля коло плитки утоптана, я її до блиску вичовгав штаньми (В. Близнець).

2. що. Робити витертим або забрудненим, часто торкаючи, тручи об що-небудь.

Вичовгати підошви черевиків.

3. Те саме, що чо́вгати 2.

Ти мусив .. вичовгувати по заметах на втрамбовану тракторами .. польову дорогу (Є. Пашковський);

Вийшовши, вірніше, вичовгавши зі штабу, хлопці було хотіли сісти на мотоцикл та й десь їхати (І. Багряний).