1. Словник української мови у 20 томах

вичорнений

ВИ́ЧОРНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́чорнити.

Брови були вичорнені прямими лініями, насинені були повіки, вії стирчали прямі й довгі, як стріли (В. Домонтович);

* Образно. Біля клечання, що веде до кринички, сидять два лірники, джмелями дзижчать і поскрипують роками вичорнені ліри (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичорнений — ви́чорнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичорнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичорнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичорнений — Ви́чорнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)