вичікувати

ВИЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕКАТИ, аю, аєш, док., кого, що, чого і без дод.

Чекати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь.

Здобичники .. вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутися на табір (М. Коцюбинський);

В дуплі заховався Василій Чепиж. Вичікує снайпер, – потрібне терпіння! (І. Нехода);

Василюк вичекав, доки мати впорається та вийде, і, дочекавшись, підійшов до батька (Г. Епік);

Любина побігла. Милана вичекала, поки не стало видно Любини, пішла в напрямку лісу (А. Турчинська);

// Чекати приходу, приїзду, появи кого-небудь.

Він цілий день сидів сам у хаті та нетерпеливо вичікував свого опікуна з Дрогобича (І. Франко);

Комендант розпитував хворих про ту людину, що стояла біля сараю і нібито когось вичікувала (М. Хвильовий);

// Чекати протягом певного часу настання або закінчення чого-небудь.

Нащо вичікувати тії кабалістичні “три дні”, а не вийти зараз-таки в перший день, ледве сторожа хоч трошки одхилить двері?.. (Леся Українка);

Отак він вичекав, поки минула страшна небезпека (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичікувати — вичі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичікувати — Очікувати, вижидати, дожидати, дк. перечекати; (ворога) вистерігати. Словник синонімів Караванського
  3. вичікувати — -ую, -уєш, недок., вичекати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Ждати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь. || Ждати приходу, приїзду, появи кого-небудь. || Ждати протягом поевного часу закінчення або настання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вичікувати — див. баритися; ждати Словник синонімів Вусика
  5. вичікувати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вичікувати — Вичі́кувати, -чі́кую, -чі́куєш; ви́чекати, -чекаю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вичікувати — ВИЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Ждати сприятливого моменту для здійснення, виконання чого-небудь. То здобичники.. вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутися на табір (Коцюб. Словник української мови в 11 томах