вишиванка
ВИШИ́ВА́НКА, и, ж.
Вишита сорочка.
Я сорочку знайду вишиванку І надіну, як хлопчик, радий (А. Малишко);
Вона в полотняній вишиванці сиділа недалеко від лежанки й пряла кужіль (М. Стельмах);
На міцній, рівній шиї розхристалася тонкого полотна вишиванка з багатим і вигадливим чорно-червоним узором (М. Малиновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишиванка — виши́ва́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- вишиванка — -и, ж., розм. Вишита сорочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишиванка — И, ж. Особливе блювотиння. Давай, мішай напої — потім вишиванкою покриєш тут усе. Словник сучасного українського сленгу
- вишиванка — ВИШИ́ВА́НКА, и, ж., розм. Вишита сорочка. Вона в полотняній вишиванці сиділа недалеко від лежанки й пряла кужіль (Стельмах, II, 1962, 398); Я сорочку знайду вишиванку І надіну, як хлопчик, радий (Мал., II, 1956, 31). Словник української мови в 11 томах
- вишиванка — Вишиванка, -ки ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348. Словник української мови Грінченка