вишитий
ВИ́ШИТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́шити 1.
Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев'яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Закури, браток, тут можна, – озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером, кисет (В. Кучер);
// ви́шито, безос. пред.
Рушник, де вишито сині квіти й червоні пташки, дівчина чи дружина може дати лише милому своєму – на знак вірності й пам'яті... (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Оздоблений вишивкою.
Батько мовчки розглядав на собі вишиту сорочку (О. Донченко);
Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна (Григорій Тютюнник);
Під полотном вишитої сорочки вгадувалося сильне жилаве тіло (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишитий — ви́шитий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вишитий — [вишиетией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- вишитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вишити 1). 2》 прикм.Оздоблений вишивкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишитий — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- вишитий — ВИ́ШИТИЙ (оздоблений вишивкою), ВИШИ́ВАНИЙ, ПОВИШИ́ВАНИЙ рідше, РОЗШИ́ТИЙ, ШИ́ТИЙ, РОЗШИ́ВАНИЙ рідше, ПИ́САНИЙ рідко; МЕРЕ́ЖАНИЙ (з ажурною вишивкою). Словник синонімів української мови
- вишитий — Ви́шитий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вишитий — ВИ́ШИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шити 1. Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев’яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах