вишколення

ВИ́ШКОЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́школити.

Ваші міліціянти, може, й мають одушевлення, та не мають витривалості, ні досвіду, ні вишколення (А. Чайковський);

Під Броди дивізія прибула в перших числах липня, і тут зразу вияснилося, що ніякого часу для вишколення та для завершення формування їм не дано (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me