вишколення
ВИ́ШКОЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́школити.
Ваші міліціянти, може, й мають одушевлення, та не мають витривалості, ні досвіду, ні вишколення (А. Чайковський);
Під Броди дивізія прибула в перших числах липня, і тут зразу вияснилося, що ніякого часу для вишколення та для завершення формування їм не дано (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me