вишкребений
ВИ́ШКРЕБЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́шкребти.
В цілому Лобода був задоволений станом їдальнi: столи ножами вишкребенi, з кухнi пахло смачним, помитий посуд (О. Гончар);
– Отож, – продовжував розповідь Сивоок, – там бували коні, натерті оливою, вишкребені срібними шкребницями (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me