вишнина
ВИШНИ́НА, и, ж.
1. Вишневе дерево.
Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? (П. Чубинський);
І тут щось хруснуло. Він одсунув ногу і побачив люльку з переломаним чубуком .. Чубук із сушеної вишнини, ще й міддю покільцьований (Григорій Тютюнник).
2. розм. Густа вишнева порість.
Поміж зеленою гущавиною колючих груш, плакучих верб, темно-зеленої вишнини біліли чепурні мазанки (Панас Мирний);
За будинком, у тісному міському подвір'ї, клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишнина — вишни́на іменник жіночого роду вишневе дерево Орфографічний словник української мови
- вишнина — -и, ж. 1》 Вишневе дерево. 2》 розм. Густа вишнева порість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишнина — ВИ́ШНИ́К (садок із вишневих дерев або молода вишнева порість), ВИШНЯ́К, ВИШНИ́НА розм. (вишнева порість). Тішать очі Вишники навколо хат (Т. Масенко); Вдалині від дороги бовваніють у вишняках села (І. Цюпа); За будинком.. клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
- вишнина — ВИШНИ́НА, и, ж. 1. Вишневе дерево. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? (Чуб., V, 1874, 202). 2. розм. Густа вишнева порість. Словник української мови в 11 томах
- вишнина — Вишни́на, -ни ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? н. п. Словник української мови Грінченка