вишнина

ВИШНИ́НА, и, ж.

1. Вишневе дерево.

Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? (П. Чубинський);

І тут щось хруснуло. Він одсунув ногу і побачив люльку з переломаним чубуком .. Чубук із сушеної вишнини, ще й міддю покільцьований (Григорій Тютюнник).

2. розм. Густа вишнева порість.

Поміж зеленою гущавиною колючих груш, плакучих верб, темно-зеленої вишнини біліли чепурні мазанки (Панас Мирний);

За будинком, у тісному міському подвір'ї, клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишнина — вишни́на іменник жіночого роду вишневе дерево Орфографічний словник української мови
  2. вишнина — -и, ж. 1》 Вишневе дерево. 2》 розм. Густа вишнева порість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишнина — ВИ́ШНИ́К (садок із вишневих дерев або молода вишнева порість), ВИШНЯ́К, ВИШНИ́НА розм. (вишнева порість). Тішать очі Вишники навколо хат (Т. Масенко); Вдалині від дороги бовваніють у вишняках села (І. Цюпа); За будинком.. клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  4. вишнина — ВИШНИ́НА, и, ж. 1. Вишневе дерево. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? (Чуб., V, 1874, 202). 2. розм. Густа вишнева порість. Словник української мови в 11 томах
  5. вишнина — Вишни́на, -ни ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? н. п. Словник української мови Грінченка